- розквітчаний
- —————————————————————————————розкві́тчанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розквітчаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розквітчати. 2) у знач. прикм.Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням … Український тлумачний словник
розквітчаний — [роузкв’і/ч:анией і роускв’і/ч:анией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови